голосно

  • 21лункий — а/, е/. 1) Який голосно і чітко звучить; дзвінкий. || Здатний голосно звучати. 2) Який добре відбиває, посилює звук, має сильний резонанс …

    Український тлумачний словник

  • 22причитати — а/ю, а/єш і причи/тувати, ую, уєш, недок. 1) над ким. За народним звичаєм – на похороні голосити над покійником, примовляючи. 2) розм. Жалібно плачучи, нарікати на кого , що небудь, побиватися за кимсь, чимсь. || перен. Голосно проклинати, лаяти… …

    Український тлумачний словник

  • 23прогриміти — млю/, ми/ш; мн. прогримля/ть; док. 1) неперех. Створити гуркіт, шум і т. ін. або видати гучні, різкі звуки. || чим. Створити гучні, різкі звуки, гуркіт, шум і т. ін., діючи чим небудь на щось. || Голосно, гучно прозвучати, пролунати (про звуки).… …

    Український тлумачний словник

  • 24ревіти — і ревти/, ву/, ве/ш; мин. ч. реві/в, реві/ла, ло і рів, ревла/, ло/; недок. 1) Видавати рев, ревіння (про тварин). || Несамовито кричати, лементувати (про людину). || Сповнюватися ревом, ревінням, нестямним криком, ґвалтом, шумом, гуркотом і т.… …

    Український тлумачний словник

  • 25репетувати — у/ю, у/єш, недок., розм. 1) Сильно кричати, видавати зойки від болю, переляку і т. ін. || Здіймати галас, шум, голосно вигукуючи щось. 2) Дуже голосно говорити, розмовляти. || Говорити з ким небудь підвищеним тоном, роздратовано; кричати,… …

    Український тлумачний словник

  • 26розлягатися — а/юся, а/єшся, недок., розлягти/ся, я/жуся, я/жешся; мин. ч. розлі/гся, лягла/ся, лягло/ся; наказ. сп. розля/жся; док. 1) Лягати вільно, невимушено, розкинувшись; зручно вмощуватися, лежачи на чому небудь. || розм. Вільно, зручно сідати на що… …

    Український тлумачний словник

  • 27розтріскотатися — кочу/ся, ко/чешся, док., розм. Почати багато й голосно тріскотати. || перен. Захопившись балаканиною, почати говорити голосно й швидко, скоромовкою …

    Український тлумачний словник

  • 28торохтіти — хчу/, хти/ш, недок. 1) неперех.Утворювати різкі, гуркітливі звуки. || Рухатися, котитися з гуркотом, шумом. || чим і без додатка. Голосно стукати. 2) перех. і неперех., перен., розм., зневажл. Голосно й швидко, іноді безладно говорити,… …

    Український тлумачний словник

  • 29хлипати — аю, аєш, недок. 1) Посилено, судорожно вдихати, втягувати повітря, перев. від плачу або від сміху. || Плачучи або зітхаючи, поривчасто втягуючи повітря, говорити що небудь. || розм. Плакати, голосно вдихаючи, втягуючи повітря. 2) Важко, голосно… …

    Український тлумачний словник

  • 30кликати — I (голосом, жестом просити наблизитися, обізватися, зайти тощо), покликати, покликати, покликнути; гукати, нагукувати, нагукати, нагукнути (голосно); волати (голосно, просячи допомоги); манити, приманювати, приманити (просити підійти, роблячи… …

    Словник синонімів української мови