голосно
111прогудіти — і прогусти/, гуду/, гуде/ш; мин. ч. прогуді/в, ді/ла, ді/ло і прогу/в, гула/, гуло/; док. 1) неперех.Видати довгі, протяжні низькі звуки. || Одночасно голосно зазвучати, створюючи загальний гомін. || Пролунати протяжно, на низьких нотах. || перен …
112прокричати — чу/, чи/ш, док. 1) перех. і неперех.Видати крик. || перен. Гучно, пронизливо просвистіти, прогусти. 2) перех. Дуже голосно крикнути; вигукнути. || перен. Сповістити про щось криком. 3) перех. і неперех., про що, також із спол. що, перен. Широко… …
113протинати — а/ю, а/єш, недок., протну/ти і протя/ти, тну/, тне/ш, док., перех. Розтинаючи, робити в чому небудь отвір, крізну рану (гострим предметом, кулею і т. ін.). || перен. Швидким рухом розрізати, розсікати (повітря, воду, простір і т. ін.). || перен.… …
114проторохтіти — хчу/, хти/ш, док., розм. 1) неперех. Проїхати з торохтінням. 2) перех. Вимовити швидко, голосно. 3) неперех. Торохтіти якийсь час …
115реви — ів, мн., розм. Голосний плач. •• Ре/ви насі/ли кого хтось голосно заплакав, заревів …
116ревнути — ну/, не/ш, док., розм. 1) Однокр. до ревіти, ревти 1). || безос. 2) Дуже голосно заплакати, заридати …
117ридати — а/ю, а/єш, недок. Голосно плакати, схлипуючи й захлинаючись сльозами. || перен. Видавати, утворювати звуки, подібні до ридання …
118ридма — •• Ридма/ рида/ти (пла/кати, зарида/ти і т. ін.) дуже голосно плакати, схлипуючи й захлинаючись сльозами …
119різаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до різати 1 7), 9). || у знач. прикм. •• Мов рі/заний дуже голосно. 2) у знач. прикм. Якого зроблено чим небудь гострим, який утворюється від порізу (про рану). 3) у знач. прикм. Зробл., вигот. вирізуванням. || Пр …
120розгалдикатися — аюся, аєшся, док., розм. Голосно й швидко розговоритися …