самочинно
111радіоактивний — а, е. Який має радіоактивність. || Який має в своєму складі елементи з радіоактивністю. || Зумовлений радіоактивністю, пов язаний з нею. Радіоактивна енергія. •• Радіоакти/вне забру/днення біосфе/ри наявність радіоактивних речовин у середовищі,… …
112самовимкнений — а, е. Який автоматично або самочинно вимкнувся (про пристрій) …
113самозбуджувальний — а, е. Який збуджується спонтанно, самочинно …
114самозбуджуватися — ується, недок. Спонтанно, самочинно збуджуватися, виникати …
115самозванець — нця, ч. 1) Той, хто видає себе за іншу особу, незаконно присвоюючи собі чуже ім я, звання тощо. 2) жарт. Той, хто з власної ініціативи, без уповноваження, береться за певну справу, самочинно приступає до виконання якихось обов язків …
116самоліквідуватися — у/ється, недок. Ліквідуватися самочинно, за власною ініціативою …
117самообвалюватися — юється, недок. Обвалюватися самочинно під дією власної ваги без дії сторонніх сил (про споруди, гірські породи, снігові лавини тощо) …
118саморозкладатися — а/ється, недок. 1) Розкладатися, гнити зсередини. 2) Розпадатися на дрібні частини. 3) Розкладатися самочинно, найчастіше з вивільненням енергії, іноді з вибухом (про хімічні сполуки). 4) розм. Деградувати у моральному відношенні …
119саморозкладний — а/, е/. Який здатний розкладатися самочинно …
120самосуд — у, ч. 1) Самочинна розправа (без відома властей і без суду) над злочинцем чи запідозреним у злочині. || у знач. присл. самосу/дом. Без відома властей і без суду; самочинно. 2) рідко. Те саме, що самосудник …